Вовчуг польовий (Ononis arvensis, О. intermedia) - це багаторічна трав'яниста лікарська рослина, яка відноситься до родини бобових. У неї опушені прямостоячі стебла висотою 30 - 80 см, а деякі гілки містять на кінчиках колючки. У вовчуга польового трійчасте, чергове, овальне, еліптичне або видовжено-еліптичне, залозисто-опушене, гострозубчасте листя. Квіти цієї рослини неправильні, двостатеві, розташовані зазвичай по дві одиниці в пазухах листків, утворюючи волотеподібні довгі суцвіття з білуватим або рожевим віночком. Плоди вовчуга польового боби, цвіте ця трав'яниста рослина з червня по серпень.
Вовчуг польовий росте у всіх областях України. Цю рослину можна побачити на трав'янистих схилах, луках і тальвегах балок.
Заготівля та хімічний склад вовчуга польового
У лікувальних цілях застосовують коріння, яке збирають осінню з жовтня по листопад. Зібране коріння миють у холодній воді, потім просушують на відкритому повітрі, після чого продовжують досушувати у спеціальних сушарках або на горищі при температурі від 40 до 46 градусів. Сушеної сировини отримують близько 30% від ваги свіжого зібраного коріння. Термін зберігання готової сировини в сухому приміщенні складає 2 роки. Коріння цієї лікарської рослини можна придбати в аптеках.
Хімічний склад коріння вовчуга польового досить різноманітний. Воно містить тетрациклічний тритерпеновий спирт оноцерин, глікозиди ізофлавонової природи ононін та ононід, оноцерол, тритерпеновий сапонін, лимонну кислоту, смоли, крохмаль, дубильні речовини та ефірну олію.
Застосування вовчуга польового у лікувальних цілях
Галенові препарати, виготовлені з цієї рослини, мають послаблюючі, сечогінні, кровоспинні, гіпотензивні, протизапальні та кардіотонічні властивості, вони знижують ламкість та проникність капілярів, перистальтику кишечника і підвищують його тонус.
У традиційній медицині вовчуг польовий, як і вовчуг колючий, застосовують для лікування геморою, тріщин заднього проходу, хронічних запорів, запалень нирок і сечового міхура, а також при подагрі, нирковокам'яній хворобі та маткових кровотечах різної природи. Крім цього вовчуг польовий відомий у народній медицині як засіб від епілепсії, радикуліту, і застосовується для стимуляції залоз внутрішньої секреції, завдяки чому покращується обмін речовин при висипах на тілі і фурункульозі.
Внутрішньо вживають відвар з 30 грам коріння та літри окропу, який п'ють по 50 грам тричі на день до вживання їжі. Курс лікування триває від 2 до 4 тижнів з перервою в один день після кожних трьох днів лікування. Настойку з коріння готують на 70%-му спирті, взявши 1 частину сировини і 5 частин спирту. У якості послаблюючого засобу таку настойку п'ють по 40 - 50 крапель три рази на добу.
Зовнішньо вовчуг польовий застосовується у формі гарячих ванн або примочок, для приготування яких слід взяти 30 грам коріння та літру окропу і варити до тих пір, поки половина води не випарується.
