- Причини ателектазу легенів у новонароджених
- Види та ознаки ателектазу легенів у дитини
- Діагностика ателектазу в новонародженої дитини
- Лікування і профілактика ателектазу
Ателектаз легенів у дитини після народження - це недостатнє розправлення легеневих альвеол або їх зворотне спадання протягом перших двох-трьох днів життя. Така патологія зазвичай пов'язана з неправильною специфічною будовою дихальної системи новонародженої дитини або з порушенням центральної регуляції дихання. Про ателектаз у новонародженої дитини свідчить різної степені задишка, ціаноз ний колір шкіри, а в окремих випадках навіть симптоми шоку і серцевої недостатності. Діагноз цієї патології встановлюється в клінічних умовах після бронхоскопії та рентгенографії легенів. Методи лікування ателектазу легенів у дітей в першу чергу передбачають стимуляцію синтезу сурфактанта і респіраторну підтримку, а також ліквідацію причин виникнення ателектазу і застосування бронходилататорів.
Дослівний переклад слова ателектаз означає «неповне розправлення». Тобто, назва захворювання свідчить про патологію анатомічного стану. Ця патологія належить до групи синдромів дихальних розладів. На сьогоднішній день ателектаз легень діагностується приблизно в 1 % новонароджених дітей. При цьому серед загальної кількості недоношених дітей, вага тіла яких менша ніж 2,5 кг, патологія зустрічається в 14 % випадків. Ця патологія є дуже актуальною в галузі педіатрії, оскільки причин спадання тканин легенів протягом першого місяця життя немовлят існує дуже багато. Майже єдиним дієвим методом допомоги при ателектазі легень в дитини залишається штучна вентиляція легенів, яку інколи проводять довгий час. У випадку, коли патологію неможливо усунути в перші дві-три доби життя дитини, вона часто ускладнюється пневмонією, а це суттєво підвищує ризик летального наслідку.
Причини ателектазу легенів у новонароджених
Як тільки дитина народжується, вона робить перший вдих і повітря починає розправляти легені. При цьому рух діафрагми викликає розрідження (зменшення тиску) в грудній порожнині. В цей момент легенево-альвеолярний суфрактант (секрет) за рахунок поверхневого натягу не дає спадати тканинам альвеол. До того, як дитина народиться, об’єм сурфактанту є незначним, а в недоношених дітей він взагалі дуже малий. Незалежно від часу гестації система регуляції дихання продовжує удосконалюватися. З цього можна зробити висновок, що ателектаз легенів у щойно народженої дитини розвивається через недостатній розвиток легенів та регуляції дихання на рівні нервової системи.
Причиною того, що легені дитини не розправилися як слід, може бути цілий ряд патологічних факторів. Наприклад, якщо в дитини муковісцидоз, всередині бронхів накопичується в’язкий слиз, який поступово закриває прохід повітря. Це часто викликає розвиток ателектазу легенів. Причиною також можуть бути частинки їжі, що потрапили всередину, або пухлини. Однак такі причини зустрічаються досить рідко. Аспірація, як правило, буває при утворенні в дитини між трахеєю і травною системою вроджених свищів. При цьому легені ззовні стискає плевральний випіт, в результаті чого також може відбуватись спадання легенів. В таких випадках значна кількість лікарів називають це колапсом. Ще ателектаз в дитини може виникати у випадку паралічу нервів діафрагми, а також інших тканин і органів.
Види та ознаки ателектазу легенів у дитини
Загалом лікарі діагностують великий або розсіяний ателектаз. В останньому випадку невеликі ділянки легеневої тканини без повітря розкидані по всіх стінках легенів. Щодо великого ателектазу, він ділиться на полісегментарний і сегментарний, уражаючи, як видно з назви, декілька або тільки один сегмент легені. Значно рідше в дитини буває тотальний ателектаз легенів, при якому в процесі дихання не приймає участі одна легеня або відразу обидві (при такому ателектазі настає летальний наслідок). У дітей, які народилися в строк, зазвичай буває сегментарний ателектаз легенів, а в недоношених дітей частіше зустрічається дисеміноване ураження ділянок легенів.
У випадку, коли безповітряні ділянки виникають внаслідок обструкції дихальної системи, ознаки патології спостерігаються в дитини від самого народження. При цьому від дитини не чути крику, а її шкіра набуває синюватого відтінку. Як правило, симптоми ателектазу лікарі вперше виявляють через пару годин після народження. Якщо в дитини великий ателектаз, вона починає задихатися, втягуючи при цьому відповідні місця грудної клітки, які зазнають лійкоподібної деформації. З ураженого ателектазом боку може виникати западання грудної клітки. Досить часто при цьому розвивається серцева недостатність. При розсіяному ателектазі дихальні рухи при спаданні легенів взагалі не спостерігаються, а саме дихання супроводжується характерним стогнучим звуком, яке називають ”диханням трубача”.
Діагностика ателектазу в новонародженої дитини
В недоношеної дитини при виникненні дихальної недостатності можна запідозрити виникнення ателектазу, бо такі ознаки досить часто виникають при дострокових пологах. Однак встановити діагноз ателектаз у дитини лікар може тільки при спаданні тканини легенів, про що свідчить втягування дитиною міжреберних проміжків та відсутності з однієї сторони грудної клітки дихальних рухів. При фізикальному огляді встановлюється ослаблене дихання. Якщо мова йде про розсіяний ателектаз, тоді чути коробковий звук. Якщо в новонародженої дитини сегментарна форма патології, то в безповітряній області не чути дихального шуму.
Для остаточного підтвердження діагнозу необхідне обстеження рентгеном. При розсіяному ателектазі в дитини рентгенівський знімок покаже багато затемнених ділянок незначного розміру. При цьому безповітряні області зазвичай розташовуються паравертебрально. Про сегментарний ателектаз легенів у дитини свідчить велика затемнена ділянка на знімку. Якщо рентгенівський знімок зроблено високоякісним обладнання з високою роздільною здатністю, при корені легенів можна помітити зморщену легеневу тканину. Для даної патології характерне зміщення серця в бік ураженої легені з підвищеним розташуванням діафрагми зі сторони ателектазу. Іноді для більш точного діагнозу застосовується бронхоскопія.
Лікування і профілактика ателектазу
Лікування ателектазу в дітей відбувається найчастіше у відділеннях інтенсивної терапії. При цьому дитині призначають кувезний режим. Лікування патології починається з штучної вентиляції легенів з позитивним тиском під час вдиху. Це необхідно для механічного розправлення легеневої тканини. Для недоношених дітей застосовується стимуляція синтезу сурфактанту. Допускається іноді ендотрахеальне введення ліків. Крім цього часто використовуються такі методи, як інфузійна терапія і корекція метаболічного ацидозу, що викликаний дихальною недостатністю. З метою розширення просвіту бронхів використовуються метилксантини, а при серцевій недостатності призначаються відповідні препарати для полегшення симптомів.
Прогноз при ателектазі в дитини після народження буде залежати від розміру ділянки легені, що не приймає участі в диханні, часу гестації та стану, який викликав розвиток патології. У недоношених дітей часто бувають розсіяні ателектази, однак вони щезають вже через місяць після народження. У випадку сегментарних ателектазів зазвичай достатньо тижневого лікування і вони повністю розправляються. Ситуація суттєво погіршується, якщо патологія ускладнена пневмонією. З іншого боку, при запаленні легенів у дитини після народження ателектази часто утворюються самі по собі. При цьому навантаження на легені значно збільшується у зв’язку з інтоксикацією організму і запальним процесом. Відповідно виникає необхідність у більш тривалому перебуванні дитини на штучній вентиляції легенів, а це в свою чергу збільшує ймовірність виникнення ускладнень.
