Борщівник європейський (Heracleum sphondylium) – це дворічна або багаторічна жорстковолосиста трав’яниста лікарська рослина, що належить до родини зонтичних (селерових). У неї м’ясисте, товсте, багатоголове, всередині біле, а ззовні жовте коріння. Стебла слаборозгалужені, ребристі, м’ясисті, всередині порожнисті, довжиною від 50 до 120 см. Листя тричірозсічене, яйцеподібно-ланцетної, лопатевої або округлої форми з нерівними зубчастими та перисто-роздільними сегментами. Верхні листки майже сидячі і мають здуті піхви, нижні – довго черешкові. Квіти борщівника європейського червонуваті або білі, утворюють складні зонтики. Крайні пелюстки суцвіть збільшеного розміру. Плоди борщівника двосім’янки. Цвіте ця рослина з червня по серпень.
Борщівник європейський можна зустріти у чагарниках та на луках Карпат.
Заготівля та хімічний склад борщівника європейського
Коріння, стебла та листя рослини у різній кількості містять ефірну олію, глютамін, фурокумарини, аргінін, кумарини, аробан та галатон. У свіжому листі борщівника міститься близько 12,6% заліза, 1,2% міді, 2,6% марганцю, 0,6% нікелю, 1,9% титану, 2,8% бору.
Корінь борщівника європейського (Radix Heraclei) та його листя (Folia Heraclei) використовують для приготування ліків. Збір листя проходить під час цвітіння. Сировину сушать в приміщеннях або під наметами, при добрій вентиляції. Після сушіння отримують 18% готової сировини. Заготівля коріння проходить восени або навесні. Після викопування корені миють і січуть на куски довжиною 10 - 15 см. Потім коріння сушать так само, як і листя. Готову для вживання сировину зберігають в паперових пакетах або ящиках у сухих приміщеннях.
Лікувальні властивості за застосування борщівника європейського
Відвар з коренів борщівника європейського, як і борщівника сибірського, або настій застосовують у якості спазмолітичного препарату і як засіб для підвищення апетиту. Вживати ліки з рослини лікарі радять при дизентерії, порушенні травлення, проносах, епілепсії, катарі шлунка та кишечника.
При зовнішньому застосуванні відвар коріння можна використовувати при шкірних захворюваннях, корості та пухлинах. При ревматизмі допомагає розпарене листя борщівника, яке прикладають у формі припарок.
Насіння рослини застосовують при істерії та спастичних болях.
У парфумерії часто застосовують Н-октиловий спирт, що добувається з насіння борщівника європейського. Крім цього, спирт цей входить до препарату під назвою октилін, який застосовується для лікування трихомонадного кольпіту.
Молоді стебла та молоде листя цієї рослини застосовують і для харчування. З нього готують чудову начинку для пиріжків, вітамінні салати, варять юшку і зелений борщ. На зиму листя борщівника європейського квасять, солять або сушать. Ця рослина належить до неофіційних.
Для внутрішнього вживання з борщівника готують відвар. Для цього беруть чайну ложку коренів та склянку окропу. Вживати такі ліки слід тричі в день по столовій ложці. Настій готується протягом 8 годин з 5 чайних ложок коренів та 2 склянок холодної води. Його слід випивати за 1 добу.
У якості профілактичного засобу лікарі радять вживати вітамінні салати. Рецепт такого салату може бути таким: відварене протягом 3 – 5 хвилин листя борщівника подрібнюють, додають подрібнену цибулю, кусочки вареної картоплі, різні спеції, і заправляють салат соняшниковою або оливковою олією. На 100 грам листя рослини потрібно 50 грам цибулі, 100 - 150 грам картоплі, 15 - 25 грам олії, спеції та сіль за смаком.
Ось ще один салат з борщівника європейського: молоді черешки листків та молоді стебла очищають від шкірки, дрібно січуть, додають тертий хрін і подрібнену цибулю, потім солять, кладуть спеції, заправляють сметаною і перемішують. На 200 грам січеної рослини додають приблизно 50 грам цибулі, 40 грам сметани, оцет, спеції та сіль за смаком.
