Конюшина польова (Trifolium arvense) - це однорічна трав'яниста лікарська рослина, що відноситься до бобових. В конюшини вертикальне тонке, іноді похиле, розгалужене одиничне стебло довжиною 10 - 20 см. Листя цієї трави стеблове, трійчасте, дрібнозубчасте, лінійно-довгасте, іноді з виїмками, довжиною 20 мм і шириною 4 мм. Нижні листочки невдовзі відмирають. Квіти конюшини польової сидячі, неправильні, дрібні, блідо-рожевого відтінку, розташовані у формі головчастого суцвіття. Щільні, волохаті, м'які, видовжено-циліндричні головки суцвіть утримуються на ніжками, що виходять з пазух листків. Ця лікарська рослина цвіте з травня по жовтень, її плоди боби.
Конюшина польова зазвичай росте на узліссях, луках, найчастіше вона трапляється на піщаних ґрунтах.
Заготівля, використання і властивості конюшини польової
Для приготування лікувальних настоїв та відварів застосовують траву, яку збирають під час цвітіння. Спочатку конюшину трохи пров’ялюють на сонці, а потім сушать у приміщенні або в наметі при хорошому провітрюванні. Ця трава належить до лікарських неофіційно.
Хімічний склад конюшини польової подібний на склад конюшини повзучої. Рослина має ефірну олію, незначну кількість алкалоїдів, глікозид трифолін, смолисті сполуки, кверцетин, дубильні речовини, вітаміни С і Е, та ряд інших органічних сполук.
Конюшина польова характеризується обволікаючими, протизапальними, сечогінним, антисепричними, знеболюючими та гіпоглікемічними властивостями.
Настій конюшини польової вживають від бронхіту, кашлю, туберкульозу, трахеїту, а також при лікуванні дизентерії, гіперацидного гастриту, ниркових захворювань і хвороб сечового міхура, нервових розладів, мігрені, цукрового діабету і ряду інших захворювань.
Як зовнішній засіб конюшину польову використовують для компресів та припарок при ревматизмі для зменшення болю.
Внутрішньо вживають настій з 3 столових ложок конюшини і склянки окропу. Ліки настоюють півгодини і приймають перед вживанням їжі тричі на день.
