Ялівець звичайний (Juniperus communis) - це вічнозелений кущ або дерево висотою від 3 до 6 метрів, яке належить до родини кипарисових. цей кущ представляє собою дводомну або однодомну лікарську рослину з яйцеподібної або конусоподібної форми кроною і прямим стовбуром з бурою або сірою корою. Молоді пагони ялівцю мають тригранну форму і бурий червонявий відтінок. Листя жорстке, хвоєподібне, шилоподібне, лінійне, колюче, довжиною 8 - 20 мм. Поверхня листя плоска, жолобчаста, ясного зеленого кольору з сизою поволокою. Знизу листки рослини темно-зелені, тупо-кілюваті, мають поздовжню борозну на кілі, розміщені черговими тричленними кільцями. Органи спороношення розташовані на верхівках малих пазушних гілок, що густо покриті трикутними лусками. Чоловічі шишки колосоподібної форми, жовтого кольору, з щитоподібними лусками, на яких знаходиться по 3 - 7 пиляків. Жіночі шишки мають кілька насінних лусочок і три насінних зачатки. Вони нагадують своєю формою зелені бруньки. Після запліднення лусочки жіночих шишок зростаються та шишки перетворюються на зелені соковиті шишкоягоди. Достиглі шишкоягоди мають яйцеподібну, кулясту форму та чорний відтінок із сизою поволокою. Їх діаметр становить від 6 до 9 мм. Ялівець звичайний запилюється з квітня по травень, а плоди рослини достигають осінню наступного року.
Ялівець звичайний зустрічається у хвойних та іноді мішаних лісах Полісся та Карпатах. Цей кущ інколи вирощують в парках і садах як декоративну рослину.
Заготівля та хімічний склад ялівцю звичайного
Для виготовлення лікарських препаратів використовуються шишкоягоди ялівцю звичайного (Fructus Juniperi communis). Їх збирають восени, обтрушуючи кущ на застелену під ним матерію або брезент. Шишкоягоди рослини можна їсти свіжими або висушувати для зберігання, насипавши тонким шаром на папері в теплому сухому приміщенні. При сушінні температура повинна становити не більше 30 градусів. Вага сушених плодів ялівцю звичайного становить близько 67 % відносно ваги свіжих шишкоягід. Лікарську сировину можна тривалий час зберігати свіжою в холодильнику при температурі від 0 до +3 градуси. Сушені плоди ялівцю продаються в аптеках.
Хімічний склад ялівцю звичайного досить багатий і специфічний. Шишкоягоди мають у складі флавоноїди, від 1 до 2 % ефірної олії, близько 9 % смол, більш ніж 0,5 % воску, від 30 до 40 % цукрів, 6 % пентозанів, яблучну, мурашину, оцтову та гліколеву кислоти, пектини, інтозит, дубильні речовини і солі калію. До складу ефірної олії входять камфен, кадинен, а-пінен, а-терпінеол, дипентен, терпінелен, ізоборнеол, борнеол, юнен, юніперкамфора та ін.
Застосування і фармакологічні властивості ялівцю звичайного
Ліки, виготовлені з ялівцю звичайного, як і препарати з ялівцю козачого, дезинфікують сечовивідні шляхи, підвищують діурез, стимулюють вироблення жовчі та шлункового соку, підвищують перистальтику кишок, полегшують відхаркування і розріджують харкотиння, а також проявляють значну протизапальну і знеболюючу дію.
Препарати з цієї рослини призначають при набряках, що пов'язані з порушенням кровообігу та нирковою недостатністю, циститах і хронічних пієлітах, гепатопатіях, гастроентеритах, що пов'язані із застоєм жовчі, сечокам'яній хворобі, а також при схильності до утворення каменів у жовчному міхурі, для покращення апетиту і лікування хронічних форм таких захворювань дихальних шляхів, як бронхіт, ларингіт, трахеїт.
Досить відчутний лікувальний ефект досягається при ревматизмі, невралгії, подагрі. Результат терапії при цьому значно покращується, якщо застосовувати настої та екстракти з ялівцю звичайного для внутрішнього вживання та приготування ванн, компресів та натирань одночасно.
Слід зазначити, що шишкоягоди ялівцю входять у склад різноманітних сечогінних чаїв.
Однак застосовувати ліки з ялівцю звичайного не рекомендується при гострих запаленнях нирок (нефритах, нефрозонефритах) і в період вагітності. В секторі гінекології відвар шишкоягід ялівцю застосовується для спринцювань при лікуванні кольпіту і різноманітних бактеріальних захворюваннях.
Рецепти з ялівцю звичайного
Для внутрішнього вживання готують настій з 10 грам плодів ялівцю і склянки окропу. Його приймають по столовій ложці після кожного прийому їжі.
Замість настою можна їсти й свіжі плоди, ретельно пережовуючи та випльовуючи насіння. Першого дня потрібно з’їсти 6 плодів, а потім додавати протягом двох тижнів кожен день по одному плоду, довівши денну дозу до 20 плодів. Після цього дозу зменшують таким же чином до 6 плодів.
Спиртовий настій ялівцю звичайного готують у пропорції 1:5 і вживають по 10 - 20 крапель три рази на добу.
Для приготування ванн застосовується відвар з 200 грам сушених шишкоягід рослини та літри води. Його виливають в наповнену водою ванну і застосовують при ревматизмі, подагрі, корості, екземі та різних висипах.
Для спринцювання застосовується відвар з 20 грам сушених шишкоягід та літри води. Плоди варять у воді протягом 10 хвилин, потім відстоюють до охолодження і проціджують.
